Історія піжами

Піжама – домашній одяг, який використовується, в основному, для сну.

Слово «піжама» прийшло в нашу мову з перської слова «پايجامه», яке дослівно означає «одяг для ніг». Спочатку піжамою називали вільні легкі штани, які підв’язували шнурком.

У результаті присутності Британської імперії в Індії в XVIII-XIX столітті, піжама була представлена широким верствам населення в Британії і «увійшовши в моду» там, слава про цей зручний і легкий одяг для сну розійшлася по всій Європі. Також згідно з історичними джерелами, піжама вже була в XV столітті в Чехії, представляючи собою широкий і довгий одяг для сну. До цього представники більш багатих верств населення носили свого роду сукні-балахони під своїми нарядами, що допомагало захистит дорогий одяг від поту. Трохи пізніше прийшло і розуміння того, що в такому одязі ще й тепліше спати.

Після приходу до Європи індійська новинка витіснила піжаму старого зразка. Але до промислової революції, все ще мало хто міг собі дозволити цей одяг, зшитий з дорогої тканини і тільки після того, як фабричне виробництво розповсюдилось по світу, піжама стала доступна всім верствам населення. До слова, до початку XX століття, піжаму, в звичному для нас вигляді (Штани й сорочка), носили тільки чоловіки. Жінки ж продовжували носити нічні сорочки. Пізніше, приблизно в 1920-х роках, піжама стала модною деталлю жіночого гардеробу.