Конфлікт дітей та батьків

Що таке конфлікт? Це зіткнення інтересів, при якому задоволення бажань однієї сторони обов'язково несе обмеження волі іншої. Такі протистояння супроводжуються сильними негативними емоціями - образою, гнівом, ворожістю. Дуже часто вони зустрічаються у стосунках близьких людей, а саме батьків та їхніх дітей. Навіть досвідчені та толерантні мами й тати не завжди в силах уникнути непорозумінь у спілкуванні зі своїми дітьми. Такі неспівпадіння поглядів – цілком природна річ, адже процес росту й розвитку дитини у сучасному світі дуже стрімкий. Починаючи з перших кроків знайомства з навколишнім світом дитина відкриває для себе багато нового, розширює власну зону особистого простору й рівень самостійності. Батьки не завжди готові до цього й не завжди можуть прийняти такі зміни як слід. В цій статті ми розповімо більше про причини конфліктів між батьками та дітьми й способи їх уникнення.

Чому виникають конфлікти між батьками та дітьми

Можна виокремити кілька загальних й найбільш поширених причин:

1. Успішність у навчанні.

Науково доведено, що понад 30% батьків по всьому світу вважають головною причиною конфліктів з дітьми саме шкільну успішність. Доклавши зусиль для того, щоб забезпечити своєму чаду всі необхідні умови для комфортного навчання, стикаючись з небажанням дитини вчитись чи її низькою успішність в школі батьки не завжди можуть приховати невдоволення. Посилити обурення дорослих можуть відгуки викладачів у вигляді «не вивчив», «не зробив», «не виконав» тощо. Все це, у свою чергу, може призвести до впровадження певних обмежень чи покарань.

В таких ситуаціях далеко не завжди дитина може визнати свою помилку й змінити поведінку на краще, спрямовуючи її на виправлення помилок. Неспівпадіння поглядів чи невміння знайти спільну мову можуть стати причинами затяжного конфлікту у родині.

    2. Правила поведінки та їхнє порушення.

На думку дітей, найчастіше побутові конфлікти в родині виникають через порушення встановлених в сім'ї правил поведінки.

У цьому списку:

• зловживання використання телевізора, комп'ютера, телефона;
• порушення режиму дня;
• недисциплінованість;
• ігнорування домашніх обов'язків.

Діти полюбляють перевіряти батьківські нерви на міцність. Особливо в громадських місцях, припускаючи, що в присутності інших людей межі дозволеного будуть розширені. Однак невдоволення мам і тат посилюється реакцією оточуючих людей через відчуття сорому за свою дитину. Як результат – неминучий конфлікт.

    3. Світогляд.

Впродовж тривалого періоду дитинства батьки сприймаються дітьми як найрозумніші, найкращі, найбільш досвідчені тощо. Дорослішаючи, діти починають формувати власну думку про навколишній світ: з'являються свої інтереси, своя манера одягатися, свої цілі і пріоритети. При цьому авторитетними стають думки однолітків, а не батьків.

Конфлікти між батьками та дітьми й способи їх подолання

Незалежно від того, що саме було причиною появи конфлікту у родині, завжди слід докладати зусиль для вирішення проблеми мирним шляхом. Слід відмовитись від покарань у будь-якому вигляді. Обмеження чи фізичне насильство точно не сприятимуть налагодженню стосунків між поколіннями. Така поведінка з боку дорослих здатна, навпаки, налаштувати дитину ще більш вороже.

Психологи та педагоги вивели загальні положення, відповідно до яких можна уникнути конфлікту або ж применшити його негативний вплив й направити стосунки між батьками та дітьми у позитивне русло.

Поради спеціалістів наступні:

• спробуйте вияснити причину свого роздратування чи образи, не оперуючись лише емоціями. Дайте собі час «відійти» від конфліктного моменту, тим самим створюючи можливість для того, щоб обдумати проблему й об`єктивно її оцінити.
• намагайтесь зрозуміти світ своєї дитини, її мотивацію діяти так чи інакше в певній ситуації, ціні, які вона переслідує, провокуючи конфлікт.
• не бійтесь висловлювати свої думки чесно, проговорюйте з дитиною причини вашого обурення й цікавтесь самопочуттям вашого чада.
• дайте дитині можливість висловитися, уважно вислухавши його позицію, навіть якщо вона не співпадає з особисто вашою.
• розбирайте конфлікт «по кісточках», не переконуйте дитину у своїй правоті, старайтесь спільними зусиллями прослідкувати причинно-наслідковий зв`язок.
• пропонуйте власні варіанти виходу з конфлікту й порівнюйте їх з варіантами, запропонованими дитиною.
• вчіться уступати й вчіть дитину йти на компроміс.

Важливо, аби вирішення суперечок проводилось у спокійній манері й з повагою до кожного учасника конфлікту, його думок та мотивів. Спільна робота над помилками допоможе батькам та дітям краще зрозуміти один одного. А у якості післяконфліктної терапії рекомендуємо вам всією сім`єю завітати на сторінку нашого онлайн-магазину I Love Mommy!