Як боротись з дитячими страхами

З дитячими страхами рано чи пізно стикаються всі батьки. Причини для них можуть бути різні: хтось з малюків боїться монстра під ліжком, хтось відчуває страх до якогось мультиплікаційного персонажа, побаченого з екрану телевізора, старші дітлахи бояться чогось, пов`язаного з навчальним процесом, а з віком страхи можуть бути приналежні до питань взаємостосунків з протилежною статтю.

Більшість проблем цієї сфери є тимчасовими й залежать від віку дитини. Життя дітлахів сповнене безлічі яскравих емоцій, здатних швидко замінити тимчасове відчуття страху. Однак якщо боязнь чогось зберігається впродовж тривалого часу й змушує малюка почуватись пригнічено – батькам слід звернути на це особливу увагу й за потреби звернутись до спеціаліста. В цій статті ми хотіли поділитись з вами інформацією на тему видів страхів, причин їхньої появи та способів боротьби з ними.

Дитячі страхи: види

Спеціалісти виокремлюють категорії денних та нічних страхів.

Дитячі денні страхи бувають:

1. Природними. В основі цих страхів – інстинкт самозбереження. Боязні такого типу можуть бути пов`язані з некомфортним самопочуттям в умовах темряви, замкнутого простору, відчуттям болю, гучних різких звуків різної природи тощо.
2. Соціальними. Ця категорія включає у себе страх самотності, осуду, боязнь запізнитись, викликати у когось злість та інше.
3. Ситуативними. Такі страх виникають внаслідок певної ситуації, що трапилась з малюком раніше й викликала сильну психотравмуючу реакцію. До прикладу, дитина, яка колись ледь не втонула в річці, буде мати страх плавати у будь-яких водоймах, навіть у басейні.
4. Особистісними. Ці фобії можуть виникати в залежності від індивідуальних особливостей характеру кожної дитини.
5. Уявними. До страху цієї групи відносять страх міфічних чудовиськ, вигаданих самим малюком чи побаченим у мультфільмах, фільмах, телепередачах.
6. Нав'язливими. Такі страхи є дуже сильними, вони пов'язані з якою-небудь подією або явищем в житті людини.

Що стосується нічних страхів, то у кожного малюка вони теж можуть проявлятись по-різному: хтось страждає від кошмарів, хтось ходить уві сні, а хтось розмовляє під час сновидінь. Сни з страшним сюжетом можуть бути регулярними й повторюваними. Тривожні сновидіння являють собою процес роботи мозку, що не «вимикається» вночі й під час фізичного відпочинку малюка продовжує безперервно опрацьовувати інформацію, отриману своїм власником впродовж денного періоду. Відповідно до останніх психологічних досліджень, понад 3% всіх дітей у віці до 14 років потерпали від нічних страхів.

Причини дитячих страхів

Причинами появи фобій у малюка можуть бути як фізичні, так і емоційні потрясіння. Дуже часто страхи виникають у чутливих й уважних до деталей малюків, що «беруть все близько до серця». Такі відкриті до нового люди часто страждають від перепадів емоційного стану, що, в свою чергу, може викликати боязні різного типу.

Окрім перенесених стресів, викликати фобії можуть будь-які зміни у звичному для малюка розкладі життя. Переїзд, нова обстановка в кімнаті чи родинній ситуації – всі ці зміни зазвичай супроводжуються зміною психоемоційного стану, від якого значною мірою залежить настрій та внутрішнє самопочуття людини. Фобії також з`являються внаслідок пережитого негативного досвіду – нещасного випадку, переляку, хвороби тощо.

Проблеми дитячих страхів

Дитина стикається зі страхами у кожен з етапів свого життя. Й вважається, що боротьба з фобіями є одним з невід`ємних факторів дорослішання.

Перші фобії можуть виникати ще в період вагітності мами. Ці страхи взаємопов`язані зі станом мами й формуються у разі її сильної схвильованості. Відчуття занепокоєння передається з гормонами, потрапляють через плаценту від матері до дитини. У відповідь на це малюк може штовхатись – так він проявляє страх на стадії внутрішньоутробного розвитку.

Після народження й у перші місяці життя занепокоєння у немовлят часто пов'язано з незадоволенням їхніх фізіологічних потреб. Згодом з'являється потреба в емоційному контакті з мамою. Якщо мама строга, неласкава, рідко підходить і посміхається дитині, малюк стає примхливим й неспокійним. Також малюки бояться розлуки з мамою, чужих людей і гучних звуків.

До віку трьох років у житті дитини з`являється безліч нового, його рухова активність й прагнення пізнати все навколо невпинно збільшується. Незворотнім стає й виховний процес дитини, який часто може включати у себе обмеження повної свободи дій, появу певних заборон, правил тощо. В таких ситуаціях дитина неодмінно почне почувати тривогу й занепокоєння, може отримувати свої перші покарання й стикатись з неласкавою поведінкою з боку дорослих.

Якщо дорослі дотримуються баланс між тим, що можна і тим, що не можна, дитина росте спокійною та впевненою у собі. Отримуючи перший досвід з небезпеками з навколишнього світу ( до прикладу знання про те, що вогонь може викликати відчуття жару й опіки, лід – холоду), дитина робитиме власні висновки й в подальшому уникатиме таких ситуацій. Якщо ж в житті дитини існують тільки одні обмеження і заборони, а в родині панує гіперопіка, тоді дитина росте тривожною і несамостійною.

Однією з найбільш поширених причин появ страхів є саме відчуття фізичного болю. Саме тому малюки часто вередують перед походом до лікаря чи у випадку щеплень.

Дитячі страхи: як з ними боротись

Існує багато способів допомогти дитині позбутись своїх фобій. Важливим є прагнення самого малюка й його безпосередні старання, однак підтримка й допомога з боку старших є неоціненною.

Найбільш дієвими способами боротьби зі страхами вважають:

1. Малювання.

Малюючи, дитина вивільняє свої внутрішні переживання. Зображуючи образи своїх страхів на папері, вона безболісно стикається з ними й таким чином поступово розуміє свою силу над тим, що на перший погляд є непереможним.

Запропонуйте дитині намалювати те, що лякає її найбільше. Оберіть для цього підходящий момент й обов`язково будьте поряд. Допоможіть дитині підібрати спосіб зобразити свій страх, обговоріть, чому саме такий вигляд має малюнок і чому даний страх асоціюється з вказаними кольорами. Після цього ви можете спільними силами позбутись картини й тим самим позбутись фобії. Дайте дитині можливість розірвати малюнок, спалити його чи викинути. Ці символічні дії допоможуть «викинути з голови» й причину сильного страху.

2. Рольові ігри.

Граючись в гру з певним сюжетом та ролями, дитина має змогу відкрити для себе й зрозуміти форми соціальної поведінки й спробувати себе у різних іпостасях. Ставши частиною вигаданого сюжету, дитина переборює відчуття сором`язливість, стає більш впевненою та компанійською.

Однією з найулюбленіших серед малюків є гра «Я страшилок не боюсь, в кого хочеш перетворюсь!». Діти «перетворюються» в страшних персонажів (Кощій Безсмертний, дракон і т.д.), якого називає ведучий, і завмирають. Ведучий вибирає дитини, у якого краще за всіх вийшов даний персонаж, і той стає ведучим. Так дитина має змогу побути тим, хто у неї самої викликає тривожні відчуття, й частково позбутись фобії або принаймні розділити свої переживання з друзями.

3. У вигляді казок.

Разом з малюком можна вигадати історію, дійовими персонажами якої буде сама дитина та образи її страхів. Ця історія повинна мати хорошу кінцівку, в якій погані герої залишаються переможеними. Для візуалізації подій казки можна використовувати м`які іграшки, ляльок, машинки, будь-які інші улюблені забавки вашого чада.

Якщо арсенал дитячих іграшок терміново слід поповнити, ласкаво просимо до каталогів I Love Mommy! Тут ви знайдете іграшки для дітей різного віку, іграшки для хлопчиків, іграшки для дівчаток, іграшки для немовлят, а також одяг, взуття й аксесуари як на щодень, так і для святкових нагод.